СУЧАСНІ МЕТОДИ ОЦІНКИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ ОРГАНІЗАЦІЇ

Автор(и)

  • А. Матвієнко
  • Н. Ситник

Ключові слова:

інтелектуальний капітал, сучасні методи, капітал

Анотація

Сучасні компанії працюють в умовах так званої «нової економіки», де знання стають основним економічним ресурсом. Знання, які можуть бути використані в компанії для створення цінності, представляють інтелектуальний капітал (ІК). В останні роки дослідження ІК стали світовою тенденцією, і викликали чималий інтерес щодо його впливу на діяльність компаній та  поведінку працівників. Саме тому дана робота присвяченя огляду методів оцінки вітчизняними підприємствами наявного рівня розвитку ІК, для його моніторингу і визначення стратегії подальшого зростання.

ІК являє собою суму всього, що мають в багажі знань усі в компанії, і це дає змогу компанії створити конкурентну перевагу на ринку.  Мається на увазі знання працівників;  знання дослідницької групи експертів або знання технічних працівників, які розробили тисячі різних способів підвищення ефективності компанії [1].

Деякі теоретики визначають ІК як загальну суму трьох важливих компонентів: людський капітал, cтруктурний капітал та споживчий (реляційний) капітал. ІК представляє знання як динамічний людський процес, трансформований у щось цінне для компанії .Прийнято розділяти всі методи оцінки ІК на чотири основні группи [3]:

  1. Методи прямої оцінки інтелектуального капіталу (DICM) – оцінка вартості нематеріальних активів спочатку визначається шляхом визначення складових.  Після виявлення цих компонентів їх можна безпосередньо оцінити, окремо, або як агрегований коефіцієнт;
  2. Методи ринкової капіталізації (MCM) – розрахунок різниці між компаніями ринкова капіталізація та власний капітал акціонерів як вартість його ІС;
  3. Методи рентабельності активів (ROA) – визначається середній прибуток компанії до оподаткування, поділений на середні матеріальні активи.  Результатом є рентабельність інвестицій компанії, яку порівнюють із середньогалузевими значеннями;
  4. Методи збалансованих показників (SC) ідентифікують різні компоненти ІК з генерованими результатами, наведеними  у табличній формі або  у графічному форматі.

В кожній групі представлена широка варіація окремих методів оцінки ІК (рис.1).    

 

          

Рисунок 1 - Класифікація методів оцінки інтелектуального капіталу

Джерело: Розроблено авторами на основі [3].

 

Проаналізувавши наведені на рисунку методи, з’ясуємо,  які саме найдоцільніше використовувати у виробничих дослідженнях:

Моніторинг нематеріальних активів. Керівництво вибирає показники, виходячи зі стратегічних цілей фірми, для вимірювання чотирьох аспектів створення вартості з нематеріальних активів.  Маються на увазі: 1) зростання, 2) оновлення, 3) використання / ефективність;  4) зниження / стабільність ризику.  Моніторинг нематеріальних активів складається з офіційного представлення декількох відповідних показників щодо оцінки активів відповідно до стратегії компанії.  Ці показники є основою для створення і розвитку компанії за стратегією, орієнтованою на знання.  Вона може бути інтегрована в інформаційні системи управління.  Завданням є представлення нематеріальних активів з різних точок зору: зростання та оновлення, ефективності та стабільності.

При використанні методології Технологічний брокер оцінюється вартість ІК фірми на основі діагностичного аналізу відповіді фірми на двадцять питань, що охоплюють чотири основні компоненти інтелектуального капіталу: ринкові активи, активи, орієнтовані на людину, активи інтелектуальної власності та інфраструктурні активи.  Основою розробки методу технологічний брокер є те, що ринкова вартість компанії є результатом додавання матеріальних активів та ІК [2].

Для дотримання методу Обліку і аудиту людських ресурсів (HRCA) розраховується прихований вплив витрат, пов'язаних з персоналом, які зменшують прибуток фірми.  ІК вимірюється шляхом обчислення внеску людських активів, розміщених компанією, поділених на капіталізовані видатки на зарплату. Цей метод простий для розуміння і простий у розробці.  Він відповідає традиційній бухгалтерській концепції узгодження витрат із доходом.  Він може дати основу для оцінки прибутку компанії на її інвестиції в людські ресурси.

 А.Пулік розробив метод вимірювання коефіцієнта доданої цінності від інтелекnуального капіталу (Value Added Intellectual Coefficient - VAIC), який оцінював ефективність основних ресурсів на підприємстві. Основним припущенням методології VAIC було те, що надається можливість обчислити економічний дохід, який в цьому контексті називається доданою вартістю, трактуючи витрати на працю як актив, а не як собівартість запасів [4]. Структурний капітал дорівнює балансовій вартості чистих активів фірми.  Надалі необхідно розраховувати співвідношення між кожною з трьох форм капіталу та доданою вартістю, підсумовуючи: ефективність використання капіталу (CEE), ефективність людського капіталу (HCE) та ефективність структурного капіталу (SCE). Коефіцієнт доданої цінності від інтелектуального капіталу визначається як сума трьох складових: 

 

VAIC= CEE+ HCE+SCE.        (1)

 

Важливим є притримуватись наступних порад при розрахунках [2]:

- При обчисленні доданої вартості компанії відраховувати всі трудові витрати;

- Трудові витрати трактуються як актив (людський капітал);

- Витрати на оплату праці не відносяться до звіту про прибутки та збитки;  вони розміщуються як актив на балансі.

 Крім того, необхідно зазначити, що мета методу VAIC полягає в тому, щоб обчислити ефективність трьох видів інтелектуального капіталу.  Однак, на думку деяких авторів, лише розрахункові коефіцієнти не дають точної інформації про внесок цих компонентів ІК у створення доданої вартості [4].

Підбиваючи підсумки, зазначимо, що запропоновані методи надають сучасному українському підприємству гнучкі засоби для вирішення оцінок ефективності ІК в реальному бізнес-середовищі.  Також менеджерам компанії корисно ефективніше керувати та розуміти стан ІК для побудови відносин з інвесторами. Проте, виходячи з усього вищезазначеного, рекомендовано для первинного аналізу ІК використовувати метод VAIC, основною перевагою якого є простота та можливість застосувати цей метод на всіх рівнях управління чи бізнес-процесах компанії. Крім того, усі отримані розрахунки можна відносно легко співвіднести з результатами оцінки ІК інших компаній.

 

Посилання

Арабян К. К. Методика оценки интеллектуальных активов. Москва: Юнити-дана, 2010. С.127

Брукінг А., Інтелектуальний капітал, International Thomson 1998. С.146

Руус Й., Пайк С., Фернстрем Л. Интеллектуальный капитал: практика управления. Переклад з англ під ред. Дерманов В.К. 2-е вид.: «Высшая школа менеджмента»., 2008. 436 с.

Pulic, A. Do we know if we create or destroy value? 2002, - URL: http://www.vaicon.net/ (дата звернення: 02.04.2020)

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-04-22

Номер

Розділ

Секція 3. Інновації та підприємництво як основа економічного зростання країни