ПРОБЛЕМИ ТА МОЖЛИВОСТІ ФІНАНСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ
Анотація
В сучасних умовах пріоритетним завданням для України є інституціональна трансформація
економіки, основна мета якої – забезпечення сталого соціально-економічного розвитку. Багато авторів
вказують на неможливість досягнення економічної стійкості в умовах нестабільної ринкової
кон’юнктури і конкуренції на ринках сировини, фінансів, трудових ресурсів і зростання ризиків усіх
видів без орієнтації підприємства на стратегічні цілі і завдання сталого соціально-економічного
розвитку [1, с. 170].
Одним із внутрішніх чинників сталого соціально-економічного розвитку бізнесу та зростання рівня
його конкурентоспроможності є активізація інноваційної діяльності. Інноваційна діяльність
підприємства повинна ґрунтуватись на принципах пріоритетності інноваційного розвиту, наукової
новизни, техніко-економічного обґрунтування, правової обґрунтованості, мінімізації ризику та
підвищення конкурентоспроможності як продукції, робіт, послуг, так і підприємства в цілому [2, с. 2].
Отже, з поширенням ринкових механізмів у системах господарювання все більшої актуальності
набуває впровадження сучасних інноваційних технологій у промисловому комплексі регіонів України.
Високих результатів вітчизняні підприємства можуть досягати лише за систематичного і
цілеспрямованого впровадження пріоритетних технологій світового рівня шляхом використання
результатів науково-технічної та інноваційної діяльності вчених України і зарубіжжя.
Інноваційна діяльність промислових підприємств вже давно стала головною умовою їх
конкурентоспроможності та вимагає системного управління. Завдяки активізації інноваційного
розвитку вітчизняних підприємств можливо швидко перебороти загальноекономічну кризу і вийти на
рубежі стійкого економічного зростання, приросту соціального ефекту, підвищення оплати праці до
рівня стимулювання її високої продуктивності і ринкової платоспроможності.
На рисунку 1 проаналізовано динаміку питомої ваги кількості інноваційно активних підприємств у
загальній кількості промислових підприємств України.
13,8
16,2
17,4 16,8 16,1
17,3
18,9
16,2 16,4 15,8
0
5
10
15
20
2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019
Рисунок 1 - Динаміка питомої ваги кількості інноваційно активних підприємств у загальній кількості
промислових підприємств України
Джерело: побудовано авторами за даними [3]
Як видно з рис. 1, інноваційно-активними у національній економіці залишається дуже невелика
кількість промислових підприємств. Так, в Україні протягом 2010-2019 рр. частка інноваційно-активних
промислових підприємств суттєво не змінювалась: варіювала від 13,8 % у 2010 р. до 18,9 % у 2016 р.
В 2019 р. частка інноваційно-активних промислових підприємств в Україні склала 15,8 %, а в середньому
за досліджуваний період – 16,5 %.
В таблиці 1 проведено аналіз впровадження маловідходних, ресурсозберігаючих технологічних
процесів на промислових підприємствах України.
Таблиця 1 - Аналіз впровадження маловідходних, ресурсозберігаючих технологічних процесів на промислових підприємствах України протягом 2010-2019 рр.
Рік
Впровадження у виробництво нових технологічних процесів
Загальна кількість, одиниць
з них нових або суттєво поліпшених маловідходних, ресурсозберігаючих технологічних процесів
одиниць
питома вага, %
2010
2043
479
23,4
2011
2510
517
20,6
2012
2188
554
25,3
2013
1576
502
31,9
2014
1743
447
25,6
2015
1217
458
37,6
2016
3489
748
21,4
2017
1831
611
33,4
2018
2002
926
46,3
2019
2318
857
37,0
Джерело: складено та розраховано на основі даних [3]
Як видно з таблиці 1, протягом 2010-2019 рр. частка впроваджених у виробництво на промислових підприємствах України нових або суттєво поліпшених маловідходних, ресурсозберігаючих технологічних процесів суттєво не змінювалась: варіювала від 20,6 % у 2011 р. до 46,3 % у 2018 р.
В раніше проведених дослідженнях [4, с. 62] виявлено, що одним з найважливіших факторів підвищення ефективності виробництва та максимізації вірогідності залучення інвестицій з метою впровадження інноваційних технологій на вітчизняних підприємствах є забезпечення економічного та раціонального використання матеріальних, трудових, фінансових ресурсів, виробничих потужностей; оптимізація структури ресурсоспоживання на основі впровадження нових проектних, конструкторських і технологічних рішень.
Для того, щоб визначити основні тенденції інноваційного розвитку підприємств України, доцільно також дослідити джерела фінансування інноваційної діяльності підприємств (табл. 2).
Таблиця 2 - Джерела фінансування інноваційної діяльності промислових підприємств
Рік
Витрати на інновації, млн. грн.
У тому числі за рахунок власних коштів підприємств
млн. грн.
питома вага, %
2010
8045,5
4775,2
59,4
2011
14333,9
7585,6
52,9
2012
11480,6
7335,9
63,9
2013
9562,6
6973,4
72,9
2014
7695,9
6540,3
85,0
2015
13813,7
13427,0
97,2
2016
23229,5
22036,0
94,9
2017
9117,5
7704,1
84,5
2018
12180,1
10742,0
88,2
2019
14220,9
12474,9
87,7
Джерело: побудовано авторами за даними [3]
Основним джерелом фінансування інноваційної діяльності промислових підприємств України є власні кошти підприємств. Для стимулювання інноваційного розвитку промислових підприємств України потрібно створити привабливий інвестиційний клімат у країні та запровадити дієві механізми i стимули для підвищення зацікавленості у впровадженні інновацій на рівні підприємства.
Посилання
Шандова Н.В. Оцінка загальної стійкості розвитку промислового підприємства. Актуальні проблеми економіки. 2006. № 9. С. 169-173.
Makarenko S., Oliinyk N., Danko V., Kaplina Y. Formation of an Innovative Competitiveness Management System of the Enterprise: On the Case of Ukraine's Healthcare. Journal of Economics and Management Sciences. New York. 2020. Vol. 3. № 1. Р. 1-12.
Державна служба статистики України. URL: http://ukrstat.gov.ua (дата звернення 01.04.2021).
Макаренко С.М., Олійник Н.М., Рибачок С.А. Удосконалення державної інвестиційної політики як основи впровадження інноваційних технологій на вітчизняних підприємствах. Економічні інновації : Збірник наукових праць. 2019. Т.21. Вип. 3 (72). С. 62-70.