ОСОБЛИВОСТІ РОЗРОБКИ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОЇ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА

Анотація

Розвиток інноваційної системи країни неможливий без підвищення ефективності інноваційної діяльності окремих підприємств. Розробка інноваційно-інвестиційної стратегії підприємства ґрунтується на стратегічних управлінських рішеннях, що зорієнтовані на майбутнє та постійні зміни внутрішнього і зовнішнього середовищ, пов’язані із залученням значної кількості ресурсів, а також з широким використанням інтелектуального потенціалу.
Інвестиційно-інноваційна стратегія є комплексним поняттям, що складається з двох складових – інвестиційної та інноваційної та формується на перетині цілей інвестиційної й інноваційної стратегії, які є похідними до загально корпоративної стратегії організації [1, с. 184].
Основними підходами до розроблення інноваційно-інвестиційної стратегії підприємства є такі:
1. визначення основних пріоритетних напрямків інноваційно-інвестиційної діяльності;
2. аналіз підходів до побудови інноваційно-інвестиційної стратегії підприємства;
3. аналіз факторів, що впливають на побудову цієї стратегії;
4. зменшення кількості рівнів управління та строків розробки інноваційно-інвестиційних програм.
Розробка та реалізація інноваційно-інвестиційної стратегії має забезпечувати максимальне збільшення вартості капіталу підприємства шляхом ефективного використання обмежених ресурсів та матеріально-технічної бази підприємства. Вибір оптимального варіанту інноваційно-інвестиційної стратегії ускладнюється умовами невизначеності, в яких функціонує весь ринок. Існує значна кількість наукових підходів до самого процесу створення інноваційно-інвестиційної стратегії підприємства, які виокремлюють різні етапи її розробки та реалізації. Переважна більшість науковців та фахівців рекомендують розпочати процес розробки інноваційно-інвестиційної стратегії з формулювання мети та місії самого підприємства, оскільки вона буде безпосередньо впливати на узгодженість нової інноваційно-інвестиційної стратегії із загальною стратегією підприємства. З досвіду, мета діяльності підприємства зазвичай формується у вигляді одного речення та прописується в його статутних документах. У той же час, місія підприємства зазвичай носить більш значущий характер та є набагато ширшою, охоплюючи при цьому не тільки економічні наміри підприємства, а й соціальні та екологічні.
Наступним етапом можна виділити аналіз внутрішнього та зовнішнього середовищ підприємства, які в подальшому дозволять оцінити інноваційно-інвестиційний потенціал підприємства та інноваційно-інвестиційний клімат. Саме тому на цьому етапі необхідно здійснити аналіз інноваційно-інвестиційного потенціалу підприємства та оцінити його фінансову стійкість. Адже впровадження та реалізація інновацій пов’язані з необхідністю залучення додаткових ресурсів [2].
Серед науковців існує думка, що базовим етапом розробки інноваційно-інвестиційної стратегії є соціально-психологічний етап. Його основним завданням є визначення наявності висококваліфікованого персоналу, який володіє необхідними знаннями та має мотивацію для розвитку і реалізації нових завдань, що пов’язанні з інноваційно-інвестиційною діяльністю підприємства [3].
Наступним етапом є організаційно-управлінський, який передбачає виявлення необхідних змін в структурі управління, а також в повноваженнях та розподілі функцій необхідних для успішної реалізації інноваційно-інвестиційної стратегії. Впровадження чогось нового зазвичай потребує зміни організаційної структури, а саме: створення нових відділів, залучення додаткових працівників, перегляд та зміну повноважень і обов’язків працівників.
Одним із найважливіших етапів розробки інноваційно-інвестиційної стратегії є маркетинговий аналіз, оскільки саме від нього залежить потенціал збільшення частки ринку, отримання нових клієнтів та надприбутків, а також збільшення конкурентоспроможності підприємства. Цей етап окрім базового аналізу постачальників, конкурентів, клієнтів та контактних аудиторій, включає аналіз:
− маркетингових складових товару;
− асортименту та номенклатури;
− політики ціноутворення;
− ефективності каналів розподілу;
− посередників в розподільчій політиці;
− маркетингових комунікацій тощо [4].
Особливу роль відіграє фінансово-економічний етап, який передбачає фінальний відбір інноваційно-інвестиційної стратегії. Зазвичай для малого та середнього бізнесу існує лише один інноваційно-інвестиційний проект. В такому випадку для ефективної розробки інноваційно-
інвестиційної стратегії підприємству необхідно проаналізувати різноманітні сценарії реалізації та впровадження проєкту. І вже на основі такого аналізу підприємства приймають рішення ухвалення чи відхилення запропонованої інноваційно-інвестиційної стратегії з урахуванням усіх потенційних можливостей та загроз діяльності підприємства. Враховуючи все вищевикладене можна виділити три основні етапи розробки інноваційно-інвестиційної стратегії (рис. 1).

Для максимально ефективного управління та контролю процесу реалізації і впровадження інноваційно-інвестиційної стратегії фахівці пропонують імплементувати в діяльність кожного підприємства цикл Демінга. Цикл дозволяє регулювати удосконалення продукту, послуги або технології, а також виробничих процесів та оптимізації окремих об’єктів. Його розповсюджена назва – PDCA, що утворена від перших літер його основних етапів: планування (plan), дія (do), перевірка (check) та вплив (act). Зазначена модель постійного поліпшення якості передбачає постійні перевірки на всіх етапах процесів, стимулювання відповідальності за якість, а також постійний контроль самого виробничого процесу. Такі заходи дозволять вчасно виявлять слабкі місця в різних напрямках діяльності підприємства та оперативно їх усувати [5].
У цілому, цикл Демінга використовують в різноманітних сферах діяльності для ефективного управління нею на системній основі. Саме тому впровадження циклу Демінга при реалізації інноваційно-інвестиційної стратегії буде збільшувати результати завдяки оперативному отриманню
необхідної інформації про загрози або проблеми для подальшого їх усунення.

Важливо враховувати, що для отримання максимального ефекту від реалізації та впровадження інноваційно-інвестиційної стратегії підприємства мають приділяти значну увагу процесам контролю. Оскільки інноваційно-інвестиційна діяльність характеризується більшим ступенем ризикованості, що спричинює необхідність постійного контролю для оперативного виявлення проблем з метою їх подальшого усунення. Особливо це важливо для малих та середніх підприємств, адже поява ризиків для них може не просто порушити стабільність діяльності, а й призвести до банкрутства.
Отже, формування та реалізація інноваційно-інвестиційної стратегії є основою у забезпеченні сталого розвитку підприємства. Проте існує низка невирішених наукових питань. Вирішення методологічних проблем дозволить удосконалити процес прийняття управлінських рішень, пов'язаних із формуванням інноваційно-інвестиційної стратегії підприємства, що сприятиме ефективному функціонуванню підприємства в умовах високої конкуренції.