ПРИНЦИПИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ІННОВАЦІЙНО-АКТИВНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Анотація

Кожна організація, яка займається інноваційної діяльністю, стикається із проблемою забезпечення фінансової стійкості. Адже будь-яке підприємство після впровадження будь-якої інновації зазнає матеріальних втрат, що в свою чергу негативно впливають на фінансовий стан. Саме тому + першочерговим завдання управлінського персоналу є якнайшвидше відновлення поточних фінансових показників до показників минулого періоду. При цьому необхідно використовувати певний інструментарій, який дає змогу виконати дану поставлену ціль.

Фінансову стійкість можна визначити як такий стан підприємства, за якого забезпечуються стабільна фінансова діяльність, постійне перевищення доходів над витратами, вільний обіг грошових коштів, ефективне управління фінансовими ресурсами, безперервний процес виробництва і реалізації продукції» [1, 2].

Забезпечення фінансової стійкості підприємств – це система принципів, управлінських рішень та інструментів, які забезпечують зростання прибутковості компанії, збереження платоспроможності та кредитоспроможності, а також можливості уникнення ризиків банкрутства. Принципи забезпечення фінансової стійкості інноваційно-активних підприємств поділяють на дві групи: загальні та специфічні (рис. 1).

Фінансова стійкість є однією із основних передумов ефективної інноваційної діяльності підприємства. Фінансова стійкість підприємств, що здійснюють інноваційну діяльність, забезпечується відповідною раціональною структурою їх активів, яка дозволяє забезпечувати постійний приріст фінансових ресурсів у динаміці розвитку підприємств на основі інноваційного вдосконалення бізнес- процесів та досягнення високої конкурентоспроможності.

Окрім вищезазначених принципів в забезпеченні фінансовою стійкістю також застосовуються цілеспрямованість, адаптивність, гнучкість, цілісність, динамічність.
Цілеспрямованість – це принцип, в основі якого зосереджено планування досягнення поставлених цілей та завдань. Вона досягається при такому співвідношенні характеристик підприємства, при якому в нього буде збережена оптимальна стратегія розвитку.
Адаптивність – це принцип, який характеризує можливість та швидкість підприємства адаптуватись до зовнішніх та внутрішніх факторів, щоб продовжувати розвиватись у ринкових умовах.
Зовнішні причини спричиняють багато фінансових ризиків для підприємства, вчасне реагування та адаптивність допомагає вчасно виявити та знайти шляхи їх уникнення.
Гнучкість – це основна умова адаптивності підприємства. Якщо компанія постійно аналізує потік фінансових ресурсів, то вона має можливість шукати нові ніші для свого розвитку.
Цілісність – це принцип, який характеризується взаємодією операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства. Чим тісніша взаємодія та взаємозв’язок, тим більша фінансова результативність.
Динамічність – це принцип, який характеризується системою показників діяльності підприємства, які висвітлюють ефективність функціонування та здатністю змінювати та покращувати ці показники у відповідь на зміну зовнішніх факторів.

Взаємодіючи між собою, принципи формують складне середовище, в якому повинні оперувати управлінці, що швидко та гнучко реагуватимуть на будь-які зміни зовнішнього та внутрішнього середовища, приймаючи правильні ефективні рішення. Найчастішою помилкою менеджерів є те, що вони обирають один із принципів, а не їх систему в загальному, та забезпечують управління діяльністю підприємства лише з одного аспекту. Успішну систему забезпечення фінансовою стійкістю можна побудувати лише за умови врахування усіх вищезазначених принципів.
Отже, забезпечення фінансовою стійкістю інноваційно-активних підприємств – це складний цілісний процес, який супроводжується використанням ряду принципів, які сприяють ефективному та раціональному управлінню змінами у фінансовій системі організації. Саме тому необхідно мати
теоретичні знання про дані принципи та навички їх результативного впровадження у практичну діяльність компанії.