ПРОБЛЕМИ ДОСЯГНЕННЯ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В УМОВАХ ВІЙНИ

Анотація

Російсько-українська війна – страшна світова подія, що спровокувала численні глобальні кризи. Окрім людських жертв, збройний конфлікт має величезний вплив на довкілля, економіку та суспільство. Це спровокувало хвилю подій із наслідками на глобальному рівні, особливо в енергетиці та продовольстві. Ескалація конфлікту створює серйозну загрозу досягненню Цілей сталого розвитку Організації Об’єднаних Націй. Далі розглянуто вплив війни на екологічні, соціальні та економічні цілі, досягнення яких перебуває під серйозною загрозою в процесі ведення бойових дій.

Війна перетворює міста на руїни, погіршує санітарний стан помешкань. За даними Міжнародного дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), шість мільйонів людей на сході України борються за доступ до питної води [1]. Крім того, виділення токсичних елементів з боєприпасів і руйнування промислової інфраструктури призвели до збільшення забруднення питної води. Обстріли лісів та інших екосистем збільшують кількість лісових пожеж у зонах бойових дій. Продукти, що виділяються внаслідок пожежі (наприклад, попіл) і боєприпаси, посилюють погіршення якості поверхневих і ґрунтових вод. Це обмежує досягнення ЦСР 6 - Чиста вода та санітарія.

Відомо, що війна негативно впливає на морське середовище. Хоч більшість бойових дій ведуться на суші, деякі кораблі були затоплені в Чорному морі, з них витікають нафтопродукти. Крім того, кількість мін, встановлених у морі, невідома, що збільшує невизначеність їх впливу на морське середовище. Посилення бойових дій і забруднення різко впливають на біорізноманіття Чорного моря. Понад 3000 дельфінів були знайдені мертвими зі слідами від водяних мін або бомб. Таким чином, спроможність чорноморських країн, зокрема України, дотримуватися цілей сталого розвитку знаходиться під загрозою.

Війна прямо (наприклад, обстріли, лісові пожежі) і опосередковано (наприклад, будівництво табору для біженців) посилила деградацію наземної екосистеми. В Україні є докази фізичного порушення ґрунту внаслідок обстрілів, розриття траншей та масових могил для поховання загиблих. Ймовірно це порушить горизонти ґрунту та збільшить забруднення прісної води. Безперервні бойові дії в сільськогосподарських районах посилюють деградацію землі та ґрунту.

Вторгнення росії в Україну має суттєвий негативний економічний ефект, посиливши негативні наслідки глобальної пандемії. Україна зіштовхнулась з найбільшою хвилею еміграції та суттєвим зростанням безробіття. Конфлікт мав глобальний хвилевий ефект, підвищивши інфляцію та ціни на продовольство та енергоносії. Попередні дослідження показали, що вплив війни на інфляцію та безробіття буде глобальним [2], і, ймовірно, це призведе до втрати купівельної спроможності та бідності. Індекс цін на продукти харчування досяг історичного максимуму, збільшившись на 33,6% з березня 2021 року по березень 2022 року. Російсько-український збройний конфлікт посилює голод і погане харчування не лише в Україні, а й в інших частинах світу. Каскадні наслідки скорочення сільськогосподарського виробництва, зниження економічної активності, зростання цін на сільськогосподарську продукцію та зниження купівельної спроможності, ймовірно, призведуть до недоїдання та відсутності продовольчої безпеки. Україна є значним експортером сільськогосподарської продукції, а в процесі війни вагома частка врожаю знищується або фермери не мають змоги його зібрати, що впливає на доходи та засоби до існування всіх учасників ланцюга постачання. За різними оцінками [3], приблизно 30%-40% площ соняшнику, зернових і кукурудзи не зібрані або не будуть засіяні. Інтенсивні обстріли в Україні знищили насіннєвий банк у Харкові. Втрата негативно впливає на продовольчу безпеку та генетичне різноманіття. Нарешті, блокада експорту українського зерна та жорсткі санкції, запроваджені західними країнами, вплинули на продовольчі ринки, зменшивши спроможність виконати ЦСР 2.

Масовані обстріли в Україні ведуться по закладах охорони здоров'я. Це зменшує спроможність країни обслуговувати населення та запобігати потенційним спалахам захворювань. Крім того, випадки психічних захворювань, спровоковані збройним конфліктом, можуть спровокувати споживання алкоголю, тютюну та наркотиків серед військових і цивільного населення, як це спостерігалося під час попередніх воєн. В Україні більшість наявних людських медичних ресурсів спрямовується на постраждалих внаслідок конфліктів, що затримує діагностику та лікування інших захворювань під час COVID-19. Ймовірно, це посилить непрямий вплив конфліктів на допомогу пацієнтам. Під час війни забруднення повітря, ґрунту та води зростає, що ставить під загрозу здоров’я населення та спричинює зростання смертності. В деокупованих районах постійно з’являються нові докази сексуального насильства над дорослими та дітьми, вбивства. Тому для України дуже складно досягти ЦСР 3.

Російсько-український збройний конфлікт має величезний вплив на енергетичний ринок, різко підвищивши ціни на нафту і газ. Проте після початку війни кілька західних країн наклали ембарго на російську нафту і газ та спробували знайти альтернативні ринки. Це можна розглядати  в контексті можливості у середньостроковій перспективі збільшити інвестиції у відновлювану та ядерну енергетику. Також в Україні через інтенсивні атаки знизилося енергопостачання більшості міст, електростанції знаходяться під постійними обстрілами (що максимально небезпечно з наближенням зими). Це все створює серйозні проблеми для досягнення Україною ЦСР 7, яка зараз є надважливлою.

Через бомбардування та обстріли все більше українських міст перетворюються на руїни, а умови життя ненадійні по всій території. Мешканці стикаються з величезною нестачею основних продуктів (наприклад, їжі, води чи ліків). Цивільна інфраструктура сильно пошкоджена, а кількість людей, які втекли з міст, величезна. Це стримує сталий розвиток міст України та досягнення цілі 11.

Економічні наслідки російсько-українського збройного конфлікту є катастрофічними. Через COVID-19 у 60% працівників зменшилися доходи. Тепер ситуація погіршується, суттєво зменшуючи економічне зростання  України та сусідніх країн [4]. В Україні руйнування інфраструктури та міграція населення впливають на економічну продуктивність через зниження інновацій та технологічної модернізації. Це створює величезні виклики для України в досягненні Цілі 8.

Руйнування, створені російсько-українським збройним конфліктом, різко знизили добробут людей. Ця ситуація погіршилася з приходом зими. Крім того, зростаюча інфляція та ціни на житло створять проблеми для найбідніших верств населення, які шукають доступне місце для проживання.

Драматичний цикл уже почався. Зростання вартості палива та добрив призвело до зниження врожайності ферм і збільшення витрат на продукти харчування. Це призвело до зниження доходів домогосподарств і рівня життя та зростання бідності та соціальної нестабільності. Коли ціни швидко зростають, існує тиск з метою підвищення процентних ставок. Ця ситуація негативно вплине на добробут і, отже, на досягнення ЦСР 9 у всьому світі.

Війна в Україні – це катастрофа для глобального сталого розвитку. Це найбільша гуманітарна катастрофа в Європі за останні десятиліття. Очікується, що глобальна економічна криза призведе до скорочення фінансів держав світу та значно вплине на досягнення ЦСР 17. Крім того, конфлікт впливає на системи торгівлі (наприклад, санкції та їх численні ефекти). Це суттєво порушило макроекономічну стабільність, як підкреслюють багато міжнародних установ, таких як ЄС, Міжнародний валютний фонд та Світовий банк.

Війна впливає на формування та впровадження політики сталого розвитку в Україні та посилює актуальність певних Цілей над іншими. Завдяки встановленню ЦСР ООН потрібно боротися за кращий, процвітаючий світ для всіх. Для нашої країни напад росії ставить під загрозу досягнення всіх встановлених цілей до 2030 року. Окрім цього, конфлікт уповільнив відновлення після COVID-19 і негативно вплинув на досягнення регіональних і глобальних ЦСР. Та є прямі наслідки, з якими нам доведеться жити зараз і, можливо, через роки в майбутньому. Тож саме мир є ключовим підгрунтям для досягнення цілей сталого розвитку.