СТРАТЕГІЇ ВИХОДУ НА НОВІ МІЖНАРОДНІ РИНКИ В УМОВАХ ПОГІРШЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА

Анотація

Глобалізація та відкритість ринків сприяють розширенню діяльності компаній на міжнародному рівні. Проте, вихід на нові ринки погіршення економічного середовища, спричинене геополітичною нестабільністю, пандемією COVID-19, інфляцією та іншими факторами, робить більш складним завданням.

Загалом, вихід на новий ринок має свої труднощі, які необхідно враховувати при формулюванні стратегій. Одним із викликів є вибір між фізичною присутністю в новій країні або комунікацією з клієнтами здалеку. Крім того, імпортні збори та юридичні витрати можуть становити проблему для компаній. Питання залучення робочої сили також важливо врахувати: чи буде краще наймати місцевих працівників, чи відправляти вже існуючу команду на новий ринок. Культурна взаємодія з клієнтами є ще одним викликом, оскільки необхідно готуватися до різних потреб клієнтів та враховувати культурні відмінності на глобальному рівні [1].

Умови глобального бізнесу нещадно еволюціонують, особливо в контексті погіршення економічного середовища. Це ставить підприємства перед викликом пошуку нових шляхів розвитку і збереження конкурентоспроможності [2, с. 13]. Одним із стратегічних рішень, яке вони приймають, є вибір відкриття на нові міжнародні ринки. Ускладнюють і без того непростий процес, наприклад, зниження платоспроможності споживачів, зростання курсів валют, введення торгових бар'єрів, політична нестабільність та зростання ризиків ведення бізнесу. Адаптація до цього середовища вимагає вдосконалення стратегій виходу на ці ринки та застосування принципів локалізації.

Підприємства, стикаючись з погіршенням економічного середовища, повинні бути готовими використовувати різноманітні стратегії для виходу на нові міжнародні ринки. На основі аналізу літератури та практичних кейсів було виділено декілька стратегій виходу на нові міжнародні ринки в умовах погіршення економічного середовища [3]. 

Серед таких стратегій є експорт товарів та послуг. Умови погіршення економічного становища можуть змусити підприємства звернутися до експорту для збільшення обсягів продажів та збільшення прибутків. Це може включати експорт продукції через дистриб'юторів, роздрібних мережі або онлайн-платформи. Підприємства можуть встановлювати місцеві партнерства або агентські угоди для полегшення експорту. Це може допомогти розширити клієнтську базу та зменшити залежність від внутрішнього ринку.

Іншою працюючою стратегією є франчайзинг. Підприємство може віддати франчайзу право використовувати свою торгову марку та бізнес-модель. Франчайзи зазвичай забезпечуються підтримкою з боку франчайзора та допомогою в організації бізнесу. Стратегія дозволяє залучити додаткові інвестиції та розширити мережу продажу без значних витрат на власні ресурси, тому це гарний варіант контексті погіршення економічного середовища [3]. 

Також, в умовах економічної нестабільності для виходу на нові ринки є стратегія прямих інвестицій. Підприємства можуть інвестувати в розширення виробничих потужностей, придбати місцеві компанії або створити дочірні підприємства. Прямі інвестиції можуть бути ризикованими, але й можуть принести великий прибуток. Інвестування в розвиток нових ринків може допомогти збільшити глобальну присутність підприємства та зменшити вплив економічних коливань на внутрішні ринки.

Стратегія ліцензування є наступною опцією. Умови нестабільної економіки можуть змусити підприємства шукати нові способи збільшення прибутків без значних витрат. Ліцензування може дозволити підприємству отримувати дохід від використання своїх технологій та брендів без необхідності великих капіталовкладень. Підприємство може надати іншим компаніям право використовувати свої технології, бренди або інші ресурси. Це дозволить підприємству також розширювати свою присутність на міжнародних ринках без прямої участі.

Наступною є стратегія спільного підприємства. Підприємство може укладати угоди про спільне підприємство з місцевими компаніями. Це дозволяє поділити незручності та вигоди від входу на нові ринки. В умовах кризового стану, спільні підприємства можуть стати ефективним способом розширення бізнесу, зменшуючи ризики та розділяючи витрати з місцевими партнерами.

Говорячи про партнерство з місцевими компаніями, ця стратегія може допомогти відкрити нові ринки та збільшити прибуток без особливих витрат. Підприємство може формувати стратегічні альянси з місцевими партнерами для досягнення спільних цілей. Це може включати обмін знаннями, ресурсами та досвідом для спільного розвитку на міжнародних ринках [3]. 

Підприємство може будувати власні виробничі потужності, організовувати постачання та розповсюдження продукції на місцевому ринку. Це означає створення бізнесу з нуля на новому ринку. В умовах погіршення економічного становища інвестиції з нуля здаються ризикованими, але також можуть принести великі вигоди, бо розвиток нових ринків може допомогти підприємству розширити свою присутність та збільшити конкурентоспроможність.

Ще один варіант стратегії - проєкти «під ключ». Підприємство може укладати контракти з місцевими підприємствами на будівництво та налаштування об'єктів для компанії. Такі проєкти дозволяють підприємствам отримати готовий бізнес з мінімальними зусиллями та ризиками [3].

І останньою є стратегія взаємодопомоги. Підприємство може використовувати існуючі ресурси місцевих компаній для виходу на нові ринки. Це може включати угоди про партнерство, спільні проекти або обмін для взаємної користі. При цьому Ваш бізнес використовує існуючі канали збуту або ресурси місцевого бізнесу для виходу на цільовий ринок, що дозволяє отримати готовий бізнес з мінімальними зусиллями.

Кожна з цих стратегій має свої переваги та недоліки, і вибір оптимального підходу залежить від конкретних умов та цілей підприємства. У той же час, важливо розуміти, що вихід на нові міжнародні ринки вимагає не лише стратегічного планування, але й впровадження локалізації. Це означає адаптацію продуктів та послуг до місцевих уподобань, культурних особливостей та ринкових умов. Локалізація також охоплює аспекти маркетингу, клієнтської підтримки, юридичних аспектів та ціноутворення.

Зокрема, умови погіршення економічного середовища можуть призвести до зміни попиту на товари та послуги, змін в конкурентному оточенні та зміни у законодавстві. Тому локалізація стає ключовим інструментом для успішного входу на нові міжнародні ринки в умовах нестабільності.

Умови погіршення економічного середовища вимагають від бізнесу стратегічних адаптацій для забезпечення успішної роботи в нових умовах. Стратегічна адаптація до потрясінь, турбулентності та радикальних інституційних змін вимагає від компаній здатності швидко реагувати на зміни. Екологічні потрясіння можуть змінювати можливості та загрози, з якими стикається компанія, і робити існуючі стратегії неефективними. Це може охоплювати різні види потрясінь, такі як економічна рецесія. У гіперконкурентних або кризових ситуаціях короткострокові міркування можуть домінуючими. З одного боку, фірми відчувають тиск з метою скорочення витрат для того, щоб вижити в короткостроковій перспективі, ризикуючи скоротити виробничі потужності до такого рівня, що фірма буде не в змозі адекватно адаптуватися, коли настане відновлення. З іншого боку, підприємства також можуть зіткнутися з необхідністю підтримувати більшу потужність, виходити на нові ринки, а отже, нести вищі витрати в короткостроковій та довгостроковій перспективі, щоб зберегти здатність адаптуватися, коли настане підйом, і реалізувати можливості для довгострокового створення цінності [2, с. 16].

Загалом, стратегії виходу на нові міжнародні ринки в умовах погіршення економічного середовища вимагають комплексного підходу, який охоплює як вибір оптимальної стратегії, так і впровадження ефективної локалізації. Тільки таким чином підприємства зможуть успішно пройти через випробування та забезпечити стійкий розвиток у нових географічних ринкових сегментах.

Вихід на нові міжнародні ринки в умовах погіршення економічного середовища є складним завданням, але за умови ретельної підготовки та вибору правильної стратегії може принести успіх. Компаніям необхідно враховувати економічні ризики, культурні особливості та специфіку нового ринку. Використання наведених стратегій може допомогти мінімізувати ризики та максимізувати шанси на успіх.

Отримані результати будуть корисними для керівників та менеджерів компаній, які планують виходити на нові міжнародні ринки.  Вони дозволять приймати більш обґрунтовані рішення перед розширенням бізнесу на глобальний рівень.