БЕНЧМАРКІНГ ESG СКЛАДОВИХ

Анотація

Із кожним роком дедалі очевиднішим стає вплив ESG-факторів не лише на фінансові результати компаній, а й на їхній стратегічний розвиток та зміцнення позицій на внутрішньому ринку. У сучасних умовах прийняття рішень у сфері нефінансової звітності суттєво впливає на репутацію бізнесу й може мати реальні економічні наслідки. Інвестори все більше цікавляться стійкими компаніями та шукають інструменти для їх оцінювання – зокрема ESG-рейтинги та індекси, які забезпечують стандартизовану, зіставну інформацію про підхід компаній до управління екологічними, соціальними та управлінськими аспектами. Звітність за ESG-показниками поступово стає новим стандартом комунікації для відповідального бізнесу. Це зумовлено потребою у глибшому та точнішому розумінні ефективності діяльності компаній з погляду екології, соціальної відповідальності та належного корпоративного управління. «Воєнні дії та спричинені ними екологічні й соціальні виклики змушують компанії переосмислювати свої підходи до управління та впроваджувати ESG-принципи. Відповідність цим стандартам дедалі частіше стає необхідною умовою для співпраці з міжнародними партнерами та участі в повоєнному відновленні України. Інтерес українського бізнесу до ESG стрімко зростає не лише через бажання формально відповідати міжнародним стандартам, а й як стратегічна інвестиція у довгостроковий розвиток, залучення іноземного капіталу та участь у майбутніх проектах з відбудови країни. У розвинених економіках ESG вже стали невід’ємною складовою ведення бізнесу, охоплюючи всі ключові сектори» [1].
Водночас формування звітності за компонентами ESG залишається складним завданням для фахівців зі сталого розвитку та управлінців. Для полегшення цього процесу варто використовувати інструменти, зокрема бенчмаркінг – дієвий підхід, що може стати основою успішної стратегії. Він не лише сприяє підвищенню ефективності, а й покращує комунікацію із зацікавленими сторонами, зміцнюючи довіру. ESG-бенчмаркінг дозволяє структурувати оцінку досягнень у сфері сталого розвитку, ефективно керувати ESG-ризиками та налагодити чіткий діалог із ключовими стейкхолдерами. Зокрема, він сприяє [2–3]:
– підвищенню значущості ESG: без чіткої порівняльної бази складно оцінити свої позиції на тлі конкурентів. Бенчмаркінг забезпечує кількісну оцінку ефективності, вказуючи на сильні сторони та напрямки для поліпшення;
– прийняттю обґрунтованих рішень: надані дані можуть стати підґрунтям для стратегічного планування, виявлення ризиків і можливостей, а також допомогти визначити пріоритети у сфері сталого розвитку;
– поліпшенню взаємодії із зацікавленими сторонами: компанії отримують змогу прозоро та стандартизовано повідомляти про свої результати, що особливо важливо для інвесторів і клієнтів, зацікавлених у сталих ланцюгах постачання;
– адаптації до змін у законодавстві: у контексті посилення регуляторних вимог у сфері ESG, бенчмаркінг допомагає компаніям залишатися у відповідності до актуальних норм і уникати санкцій;
– ефективному управлінню ризиками: ESG-фактори становлять вагомі загрози для довгострокового успіху компаній. Порівнюючи власні результати, організації можуть своєчасно ідентифікувати ризики та покращити управлінські практики, зокрема у ланцюгах постачання;
– бізнес-організації можуть переконатися, що вони відповідають цим вимогам, і уникнути потенційних штрафів;
– управлінню ризиками: чинники ESG часто становлять значні ризики, які можуть вплинути на довгостроковий успіх бізнес-організацій. Порівнюючи їх, бізнес-організації можуть визначати ризики та ефективніше керувати ними. Це особливо важливо, коли бізнес-організації використовують бенчмаркінг для оцінки ланцюжка поставок.