ЕКОНОМІЧНИЙ ВПЛИВ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ НА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

Анотація

У сучасних реаліях, що склалися в Україні внаслідок повномасштабної війни та окупації частини територій країни суб'єкти підприємницької діяльності зіштовхнулися з низкою непередбачуваних проблем. Їхня діяльність здійснюється в умовах невизначеності та підвищеного ризику через загрози повітряних атак, проблеми з електроенергією, порушення ланцюгів постачання, втрату кваліфікованих робочих кадрів, зростання вартості ресурсів та постійні зміни ринкового середовища. У свою чергу, такі умови ускладнюють здійснення планування та прогнозування діяльності підприємства, а також прийняття ефективних управлінських рішень.
Невизначеність можна охарактеризувати як невід'ємну ознаку сучасних умов ведення господарської діяльності, яка потребує детального дослідження та врахування її потенційних наслідків під час прийняття управлінських рішень з метою нівелювання ризиків спричинених цим явищем.
Поняття “ризик” у даній темі виступає як ще одна невід'ємна умова та характеристика сучасних трансформаційних процесів у системі підходів до оцінки економічного впливу управлінських рішень. Цей термін є складовою частиною поняття “невизначеність” та характеризується своїми специфічними ознаками. В ситуаціях ризику ми можемо використовувати об'єктивні значення ймовірностей для статистичного прогнозування (ймовірність можна визначити на підставі попереднього періоду), в той час як у ситуаціях з невизначеністю використовується ймовірність як суб'єктивна оцінка можливих наслідків [1, с.9].
До 2020 року, а саме до пандемії коронавірусу суб'єкти господарювання користувалися класичними підходами оцінки економічного впливу управлінських рішень, які були розраховані для відносно стабільних зовнішніх умов середовища. Підприємства здійснювали середньострокове та довгострокове планування, де управлінські рішення приймалися на основі гіпотези про стабільні умови функціонування протягом наступних років. Однак, Covіd-19 у всіх країнах світу та повномасштабна війна в Україні з 2022 року поставили під сумнів класичні підходи до прийняття та оцінки управлінських рішень. Вказані події продемонстрували, що планування навіть на поточний рік не дозволяє передбачити всіх можливих факторів та змін, а менеджери підприємств повинні бути готовими до раптової зміни умов зовнішнього середовища та оперативного прийняття рішень на основі обмеженої інформації.
На основі цього виникає потреба у використанні більш гнучких та адаптивних підходів до оцінки ефективності управлінських рішень, на відміну від традиційних статичних, які не здатні протистояти викликам сьогодення у бізнес-середовищі. Раніше використовувалися методи лінійного прогнозування, довгострокові бюджети, методи стандарт-кост, статичні моделі, метод екстраполяції трендів, факторний аналіз. Класичний та універсальний підхід фінансового аналізу показників діяльності суб'єкта господарювання, який передбачав розрахунок NPV, IRR, ROI, ROA, ROE станом на сьогодні не дозволяють провести ґрунтовної оцінки економічного впливу управлінських рішень на діяльність підприємства, оскільки вони не враховують такої високої мінливості середовища та не володіють відповідними складовими для врахування фактору невизначеності та ризикованості.
Отже, у сучасних реаліях національної економіки виникає потреба у пошуку та використанні більш адаптивних підходів та інструментів, що дозволяють врахувати умови невизначеності та на основі мінливих даних побудувати можливі варіанти управлінських рішень. Для цього необхідно використовувати такі підходи, як:
1.
Сценарне планування: розробка декількох сценаріїв розвитку подій та оцінка їх впливу на організацію.
2.
Agile-підходи: використання гнучких методологій управління, які дозволяють швидко адаптуватися до змін.
3.
Системи зворотного зв'язку: постійний моніторинг результатів рішення та внесення необхідних коректив [2, с.4].
Підхід сценарного планування передбачає формування та дослідження не одного конкретного плану розвитку подій, а трьох різних варіантів: оптимістичного, реалістичного та песимістичного, що
71
дозволяє розглянути різні вектори розвитку ситуації та бути готовим як до позитивних подій, так і криз. Вказаний підхід дозволяє виконати фінансово-економічне вимірювання для кожного варіанту розвитку подій. Для цього розраховують та аналізують такі показники ефективності, як очікуваний обсяг виробництва продукції чи надання послуг, собівартість, рівень рентабельності, запас фінансової міцності, точку беззбитковості, тощо. Окрім, цього кожному зі сценаріїв надають коефіцієнт ймовірності його настання, що в свою чергу формує орієнтир розвитку подій з чітким кількісним виміром. Таким чином, менеджер підприємства заздалегідь формує для себе орієнтовний план дій на випадок різних сценаріїв.
Підхід сценарного планування з використанням фінансово-економічного вимірювання сприяє визначенню конкретних критеріїв для прийняття ефективних управлінських рішень. Такими рішеннями не завжди виступає прагнення максимізувати прибуток, оскільки за умови розгортання песимістичного сценарію підприємство не завжди здатне покращити свої фінансові результати. У такому випадку першочерговим завданням для управлінця є спробувати стабілізувати ситуацію, зберегти операційну діяльність та підтримати фінансову стабільність підприємства. Отримання збитків за песимістичного сценаріїв може бути нормальним розвитком подій, але вирішальним стане саме реакція персоналу підприємства на ситуацію та його дії з метою зменшення їхніх негативних наслідків. У такому випадку сценарне моделювання дозволяє заздалегідь підготуватися до такого розвитку подій.
Agile перекладається з англійської як «рухливий», тобто по суті Agile-менеджмент є ітераційним методом управління процесами, виділяючи короткі цикли розробки продукту, орієнтуючись на потреби клієнта [3, с.2]. Agile-підходи часто використовуються у проектному менеджменті, де робота команди відбувається в умовах невизначеності та постійних змін. Кінцева ціль проекту не є досконало визначена та потребує постійних перевірок та змін в ході реалізації проєкту. Вказаний підхід можна ефективно використовувати не лише при розробці нових продуктів, а й в операційній діяльності різних підприємств, де регулярно буде здійснюватися моніторинг зовнішнього та внутрішнього середовища з подальшим коригування стратегії функціонування. У свою чергу це дозволить ефективно реагувати та вирішувати поточні ситуації з оцінкою економічного впливу цих рішень.
Підходи з використанням систем зворотного зв'язку сприятимуть постійному динамічному дослідження результатів вже прийнятих раніше рішень та на основі цього дозволятимуть здійснювати необхідні корективи в діяльності підприємств. На відміну від класичних методів контролінгу, які здійснюють оцінку управлінських рішень постфактум, то цей підхід дозволяє здійснювати корективи максимально швидко після перших результатів. На основі таких підходів проводитиметься оцінка економічної ефективності рішень з подальшим використанням Agile-підходів.
Ще одним досить ефективним підходом для оцінки економічного впливу управлінських рішень в умовах кризових трансформацій та невизначеності є побудова дерева рішень. Він передбачає побудову схеми з різними варіантами розвитку подій в залежності від рішення прийнятого на попередньому етапі. Унікальною особливістю дерева рішень є можливість керівництва сполучати такі аналітичні методи, як дисконтований грошовий потік і методи теперішньої вартості з виразним відображенням впливу альтернативних майбутніх рішень і подій. Таким чином керівники роблять більш помітною взаємодію між поточними варіантами рішень, невизначеними подіями та майбутніми виборами і їх результатами [4].
Отже, відповідно до поточних мінливих умов середовища функціонування підприємства з ознаками кризових трансформацій та невизначеності, класичні методи оцінки економічного впливу управлінських рішень не володіють тією ефективністю як це було за відносно стабільних умов. Таким чином виникає потреба у пошуку та імплементації нових більш гнучких підходів та методів, що враховують високу мінливість та дозволяють приймати ефективні управлінські рішення. Такими підходами є сценарне планування, Agile, системи зворотного зв'язку та побудова дерева рішень.